Небезпека кокцидий для собак

Господарі собак дуже часто стикаються з труднощами в роботі системи травлення у улюбленців. У переважній більшості клінічних випадків, проблеми діагностуються у маленьких цуценят в зв’язку з особливостями їх організму.

Причинами захворювання кишково-шлункового тракту виступають як незаразні, так і заразні фактори. Спровокувати розлад шлунку і інші відмінні ознаки, здатні дуже прості, гельмінти, віруси і бактерії. Однією з дуже затребуваних патологій, що зустрічаються у домашніх собак, вважається ізоспороз або кокцидіоз.

Хто такі кокдіціі і в чому їх основна небезпека

Кокцидіоз-широко популярне захворювання кишково-шлункового тракту, що діагностується серед домашніх собак. Дуже прості мікроорганізми, мають здатність вражати слизові оболонки кишкового тракту.

Характерними ознаками розвитку кокцидіозу вважається сильний пронос, дуже висока слабкість і збочений апетит. За відсутності ветеринарної допомоги невеликі цуценята та літні собаки можуть померти досить швидко. Фахівці відзначають, що в кишковому тракті у собак, може мешкати більше десяти видів кокцидий, але викликають великі зміни в організмі тільки кілька видів — isospora canis і isospora felis .

Кокцидії можуть мешкати де завгодно. Інфікуватися тварина може випивши води з брудної калюжі або ж підібравши сміття з землі. Невеликі цуценята можуть підхопити інфекцію від зараженої матері.

При облизуванні сосків і вовни, малюки заковтують ізоспори. Також інфікування може відбуватися при поїданні деяких водоплавних птахів. Ооцисти як правило перебувати в кишечнику дикої птиці. Потрапляючи в подальшому в епітелій кишкового тракту, відбувається руйнування клітинних структур епітелію. Всі стадії розвитку протікають в кишковому тракті, а потім дорослі ооцисти виходять в що знаходиться навколо середу поряд з каловими масами. Власне лабораторна діагностика фекалій хворої тварини дає можливість виявити ізоспори.

У групі ризику по зараженню кокцидіозом знаходяться собаки, які мають безкоштовний доступ на вулицю, а ще бродячі і які не мають власного будинку. Харчуючись з сміттєвих баків, вибираючи бруд і їжу з землі і вилизуючи брудні лапи.

Кокцидіоз частіше діагностують у собак мисливських порід, привчених хапати гризунів або водоплавних птахів, підстрелених господарем. Дикі тварини стають носіями простих. Собаки з ослабленим імунітетом, літні собаки, виснажені і недоїдають, а ще невеликі цуценята, більше схильні до ризиків зараження кокцидіозом. Фахівці відзначають, що і ряд порід собак розташовані в зоні ризику – коккер-спанієль, гончак, грейхаунд і Бігль.

Кокцидіоз може розвинутися в 2 – ух формах-гострої і хронічної. Характерними ознаками розвитку кокцидіозу в гострій формі вважаються:

Хвора тварина намагається сховатися в затишному куточку. У дорослих вихованців при гострій формі кокцидіозу можуть відзначатися ці симптоми, як збочений апетит (собака проявляє інтерес до поїдання неїстівних предметів – ганчірок, палиць, іграшок). Як тільки вихованець пройде курс необхідного лікування, збочений апетит у тварини зникає.

При відсутності раннього лікування у собак зі слабким імунітетом, можуть розвиватися серйозні ускладнення:

    ;

  • недокрів’я;
  • приєднання патогенної бактеріальної мікрофлори.

Без лікування захворювання провокує витончення кишкових стінок, що в подальшому загрожує розвитком перитоніту або ж спричинить за собою загибель вихованця. При відсутності своєчасної допомоги, невеликі цуценята гинуть за дві-три доби.

Не менш небезпечною вважається і хронічна форма кокцидіозу. Патологічні процеси охоплюють не тільки кишковий тракт, а й відображаються на роботі печінкових структур. На зміну діареї приходить запор, відзначаються напади нудоти і подальшої блювоти. При хронічному перебігу тварина потроху відмовляється від їжі, виглядає пригнобленим.

Відзначається і безсимптомна форма напрямки кокцидіозу. При цій формі ознак захворювання у тварини немає, але воно вважається розповсюджувачем хвороби. Іноді може відзначатися збочення апетиту, тимчасові діареї, копрофагія. Рекомендується подібних вихованців систематично показувати ветеринарному професіоналу для проведення діагностики та своєчасного виявлення кокцидий.

У побутових умовах встановити точний діагноз неможливо. Проведення досліджень призначає ветеринарний фахівець.

Доктор проводить загальноклінічний огляд і збір анамнезу, а ще з метою диференціації, призначає проходження аналізу мас калу хворого пса. Важливо відрізнити кокцидіоз від схожих за симптоматикою хвороб – вірусні інфекції кишкового тракту, гельмінтози або ж диспепсичні розлади.

Кокцидіоз небезпечний ускладненнями. При проникненні ооцист в епітеліальні тканини кишечника молодих собак або ж тварин з ослабленим організмом, відбувається поступове руйнування і некроз тканин. Про це говорить поява в калових масах великої кількості слизу. Без відповідного захисту, кишковий тракт піддається самим різним несприятливим впливом. В результаті розвивається запалення, що провокує витончення стінок кишечника, аж до розриву стінок і появи перитоніту.

На тлі кокцидіозу дуже часто розвиваються інші серйозні захворювання, як вірусної, так і бактеріальної етіології. Нездоровий організм схильний до гельмінтозів і загострення хронічних хвороб органів знаходяться всередині.

Як захистити собаку від кокцидій

Не допустити розвиток кокцидіозу у домашнього улюбленця можна. З метою профілактики потрібно намагатися якщо є можливість вигулювати улюбленця тільки на повідку, застосовуючи на вулиці намордник.

Якщо ж володар спускає собаку з повідця, необхідно ретельно стежити за тим, щоб улюбленець не вибирав з землі сміття, а ще не пив з калюжі брудну воду. Складовою частиною попередження зараження тварини кокцидіозом, вважається постійна дегельмінтизація і обробка від ектопаразитів. Важливо проводити обробку приміщення, особливо там, де дуже часто перебувати вагітна або годує сука. Потрібно частіше мити миски для води і їжі, іграшки та інші атрибути. Кожні 6 місяців найкраще проводити проф.огляди у ветлікаря.

Фахівці не радять абсолютно ізолювати собаку від своїх родичів. Важливо, щоб тварина правильно соціалізувалося і могло спілкуватися з власними побратимами.

Для підтримування міцного здоров’я, а конкретно імунних сил, важливо підбирати улюбленцю якісний корм, додавати комплекси вітамінів і мінералів за рекомендацією ветеринара, багато гуляти на чистому повітрі з улюбленцем і грати в рухливі ігри.

Найчутливіша Категорія-цуценята. У випадку з цуценятами, баритися не можна жодного дня. Процеси обміну в організмі малюків, протікають в кілька разів швидше, а імунна система працює не так злагоджено, як у великих особин. До їх здоров’ю варто ставитися трохи серйозніше. Будь-яке порушення травлення, пригнічений стан вихованця, діарея або відкрилася блювота – привід негайно звернутися за допомогою до професіонала.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.

Позначки:, , , ,
close