Борис Акунін: книги, біографія, цитати

Борис Акунін відомий читачам завдяки детективним романам. Але, крім детективів, письменник пробував себе і в інших жанрах, видавав твори під різними псевдонімами. Починав Акунін як перекладач японської літератури. Розповімо про життя і роботи письменника докладніше.

Борис Акунін: біографія письменника

Григорій Чхартішвілі, який відомий світові як Акунін, народився в невеликому грузинському місті Зестафоні, що за 180 км на захід від Тбілісі, навесні 1956 року. У СРСР уже пройшов ХХ з’їзд, на якому Хрущов зробив спробу викрити культ особистості, а в Тбілісі за допомогою військ були придушені протести проти рішень з’їзду.

Ось основні факти його біографії:

Походження і переїзд до Москви

Батькові майбутнього письменника — Шалві Ноєвичу — на момент народження сина було 37 років. Він був професійним військовим, юність якого припала на Другу світову війну. Рід Шалви Ноєвича походив із села Цихісперді, що в краї Гурія.

Берті Ісааківні Бразінській — матері Григорія — на момент народження сина виповнилося 35 років. Вона була родом із міста Тараща під Києвом і працювала викладачем російської мови та літератури.

Через два роки після народження сина сім’я Чхартішвілі перебралася до Москви. У дорослому віці Борис Акунін говорив, що побував у Грузії лише раз у житті, але відчув лише туристичну цікавість і не відчув жодної спорідненості.

Свою національність він визначає як «москвич» — людина, яка виросла в столиці з розмитим уявленням про власне етнічне походження.

Освіта та любов до літератури

Любов до читання Григорію прищепила мати. У московській квартирі Чхартішвілі було багато книжок і підшивок літературних журналів. Уже в десять років хлопчик познайомився з булгаковським романом «Майстер і Маргарита».

В 11 років Берта Ісааківна залишила на видному місці томи «Війни і миру», заборонивши синові до них торкатися на тій підставі, що він не зрозуміє написаного. Природно, за її відсутності хлопчик «скуштував» заборонений плід і прочитав твір Толстого.

З дитинства захопленням Григорія стала історична література. Юнак навчився читати будь-які книги на ходу, не стикаючись при цьому з перехожими.

Навчався майбутній письменник до 17 років у школі №36. У ній англійську мову учні вивчали за поглибленою програмою. Вищу освіту здобував у МДУ. Григорій вступив на історико-філологічний факультет при Інституті країн Азії та Африки. Однокурсникам він запам’ятався густою шевелюрою, за яку отримав прізвисько Анджел Девіс і огидним почерком, завдяки якому складно було переписувати його конспекти.

Любов до Сходу

Григорій Чхартишвілі відомий як перекладач японських авторів. Завдяки йому російською мовою з’явилися понад два десятки творів дев’яти письменників з Японії.

Сам Григорій розповідав, що в дитинстві прочитав книжку про самураїв, яка справила на нього сильне враження і визначила любов до Сходу.

Деякі біографи вказують, що любов до Японії в письменника зародилася на шкільних уроках географії. Нібито йому необхідно було написати реферат і вибрати тему Туніс чи Японія. Оскільки на бібліотечних полицях допитливий юнак знайшов більше інформації про Країну висхідного сонця, він обрав її.

Будучи старшокласником, Григорій відвідував гурток молодого сходознавця, про що в нього є спеціальний диплом. Під час студентської практики в готелі «Інтурист» Григорій був гідом Москвою для японських делегацій. За обміном побував у Японії.

Кар’єра до Акуніна

Свою трудову діяльність письменник охарактеризував так: ніколи не ходив на роботу з дев’ятої до шостої. У 24 роки Григорій Чхартішвілі влаштувався на посаду перекладача з англійської та японської у видавництві «Русский язык».

До 30-ти років вступив на роботу в журнал «Иностранная литература». Цьому виданню присвятив майже 14 років життя. У 1994 році призначений на посаду заступника головного редактора, на якій пропрацював шість років.

Пізніше очолював редакцію 20-томного видання «Антологія японської літератури» та проєкт «Пушкінська література».

В одному з інтерв’ю письменник розповів, що йому набридло займатися перекладами. Він так багато переклав поганих і хороших творів, що вирішив сам писати книжки.

Поява Бориса Акуніна

Книги Акуніна з’явилися, коли письменнику було 40 років. Він розповідав, що історії вигадує з дитинства, але лише в зрілому віці зважився їх перенести на папір. З приводу походження псевдоніма існує дві версії:

  1. Письменник асоціював себе з відомим анархістом минулого і революціонером Бакуніним.
  2. Акунін — переклад японського ієрогліфа, що означає великого лиходія, який вимагає поваги з боку оточуючих.

Цікаво, що ім’я Борис у псевдонімі з’явилося 1998 року. Письменник видав книжку як «Б. Акунін» і додав розшифровку імені лише в пізніх інтерв’ю після наполегливих запитань журналістів.

В одному з інтерв’ю письменник заявив про те, що Борис Акунін суттєво відрізняється від Григорія Чхартішвілі. Він значно добріший, ідеаліст і точно впевнений в існуванні Бога.

Цікаво, що перший роман Акуніна «Азазель» не користувався увагою читачів, доти, доки видавництво не перевипустило його з іншою обкладинкою.

Книги письменника стали популярними, і з 2001 року на екранах регулярно з’являлися фільми за Акуніним. Серед режисерів, які працювали над екранізаціями, були Олександр Адабашьян, Пилип Янковський, Джанік Файзієв, Юрій Мороз та інші.

У 2019 році на екрани вийде картина «Декоратор», знята за повістю письменника. Її поставить Антон Борматов, а головні ролі виконають Данило Козловський і Єлизавета Боярська.

Особисте життя

Особистого життя письменник не афішує. Відомо, що в молодості він був одружений на японській аспірантці з Інституту країн Азії та Африки. Подружжя проживало в Москві, і Григорій побоювався, що дружина-іноземка може стати проблемою для його кар’єри. У радянські часи стосунки з громадянами інших країн не заохочувалися. Пара розлучилася після кількох років спільного життя.

Другою дружиною письменника є Еріка Ернестівна Чхартішвілі. Про неї Григорій говорить як про свого першого читача і лакмусовий папірець, що показує якість написаного тексту, а також як про консультанта в психології людських стосунків. Крім того, вона замінює письменникові прес-секретаря і літературного агента.

Григорій розповідав, що саме завдяки Еріці з’явилася ще одна його літературна іпостась — Анна Борисова.

Борис Акунін: книги

Книги Бориса Акуніна — це понад 50 творів різних жанрів. Серед них 15 повістей, 25 романів, сім збірок оповідань і безліч творів інших жанрів. Перу Акуніна належать і три п’єси.

Крім цього, три романи і збірку нарисів Григорій Чхартишвілі видав у «співавторстві» з Акуніним.

Під власним ім’ям Григорій у період з 1998 по 2012 роки видав 13 творів, серед яких одне есе, дев’ять статей і три передмови до видань японських авторів.

Як перекладач Чхартішвілі працював над творами семи англомовних і десятка японських авторів. Він переклав сім романів, п’ять повістей і стільки ж п’єс, а також твори інших жанрів. З японських письменників своїм улюбленим Григорій називає Юкіо Місіму. Він переклав 12 творів цього автора і називає Місіму своїм головним і найважчим перекладацьким проєктом.

Є в бібліографії письменника і твори, написані під іменами Анатолій Бруснікін (три романи) та Анна Борисова (три романи).

Головний і улюблений персонаж Акуніна — Ераст Фандорін. В інтерв’ю Акунін розповів, що вважає його абсолютно живою людиною. Письменник придбав портрет невідомого чиновника 1894 року тому, що він нагадував йому Фандоріна.

«Пригоди Ераста Фандоріна» — це ціла серія творів із романів, повістей та оповідань. Деякі критики висловлювали припущення, що прізвище Фандорін — алюзія письменника на твори французької літератури про Фантомаса. У книжках Марселя Аллена і П’єра Сувестра, а також у пізніх екранізаціях діє герой Жерон Фандор, який розслідує злочини Фантомаса.

Сам автор згадував, що ім’я та по батькові героя — Ераст Петрович — він запозичив у одного з сучасників Пушкіна.

Борис Акунін «Не прощаюся» — фінальний роман фандоринського циклу, який вийшов у 2018 році у 20-ту річницю видання першого роману серії. Письменник заявив про бажання попрощатися з улюбленим героєм.

Перу Акуніна належать і три романи про родичів Фандоріна. З них читачі дізналися про предка — Корнеліуса фон Дорна, який побував у допетровській Росії, і онука Ніколаса Фандоріна, який розслідував злочини у ХХ столітті.

Книги про Фандоріна не єдині твори детективного жанру в бібліографії письменника. Його серія «Провінційний детектив» розповідає про черницю Пелагею, яка розслідує злочини, і складається з трьох романів.

Крім детективів, дія яких відбувається в різні історичні епохи, письменник захоплюється дослідженнями історії. Великий проєкт Бориса Акуніна «Історія Російської держави», що стартував 2013 року, — це дев’ять томів, у яких письменник виклав власне бачення історичного процесу від зародження держави до краху імперії на початку ХХ століття.

Проєкт містить бібліотеку історичних і художніх творів, які Акунін рекомендує вивчити, щоб краще зрозуміти ту чи іншу епоху, описану в його «Історії».

Борис Акунін: найкращі цитати

Борис Акунін, книги якого читачі давно розібрали на цитати, відомий як майстер влучних та їдких висловлювань.

Ось найкращі цитати з його творів:

Про сенс життя

«З усіх насолод, відпущених людині, найвишуканіша — ворушити мізками».

«Навіть якщо летиш у прірву, не заплющуй очі від страху, а дивись в обидва боки — раптом вдасться за що-небудь вхопитися».

«На світі має бути хтось, кому від тебе потрібно лише одне: щоб ти був живий і щоб у тебе все було добре».

«Усе залежить від сорту твого вина. Якщо воно дешеве — від віку скисне. Якщо благородне — стане тільки кращим. Звідси висновок: що людина стає старшою, то якіснішою вона повинна ставати».

«Якщо в душі невдоволення, визнач фактор, що порушив гармонію, і усунь його».

«Найгірше зі злодіянь — не злодійство і навіть не вбивство, а зрада. Ніколи не зраджуй людину, яка тобі довірилася. Обманювати можна лише тих, хто тобі не вірить; змінювати дозволено лише тим, хто на тебе не сподівається».

Про взаємини статей

«Воюючи з чоловіками, застосовуй чоловічу зброю, а воюючи з жінками — жіночу. Ось самурайський кодекс честі, і в ньому немає нічого мерзенного, тому що жінки вміють воювати не гірше за чоловіків».

«Чоловік не каже «дякую», чоловік робить «дякую»».

«Якщо Бог створив Адама спочатку, а Єву потім, то це свідчить зовсім не про те, що чоловіки головніші, а про те, що жінки досконаліші. Чоловік — пробний зразок людини, ескіз, тоді як жінка — остаточно затверджений варіант, виправлений і доповнений».

«Таланти, закладені в жіночу натуру, часто бувають такої властивості, що мораль сучасного суспільства не готова їх належним чином сприймати».

«Що за часи настали. Епоха небагатослівних рішучих жінок і балакучих чоловіків, які рефлексують».

«Ще не народилася та жінка, у якої гордість була б вищою за цікавість».

«Правильно побудоване кохання закінчується не смертю, а витонченим фіналом, так, щоб в обох потім залишилися гарні спогади. Ми не даємо почуттю померти, ми зрізаємо його, як квітку. Це трохи боляче, але зате потім не залишається ні образи, ні гіркоти».

Про народ, патріотизм і владу

«Хвороба всякої гнилої влади в тому, що вона витісняє талановитих людей на узбіччя».

«Знаєте, що таке справжній патріотизм? Діяти на благо Батьківщини, навіть якщо при цьому йдеш проти волі начальства».

«Надвірний радник зашарився таким скаженим матом, що з натовпу долинуло шанобливе: Виразно викладає».

«Вічна біда Росії. Все в ній переплутано. Добро захищають дурні й мерзотники, злу служать мученики й герої».

«Судити про народ слід за його найкращими, а не найгіршими представниками».

Нові книжки Акуніна виходять уже 2019 року. Письменник заявив про намір опублікувати три твори протягом року. Він розповів про те, що вагається, у якому жанрі написати новий роман — детективному з новим героєм чи спробувати себе в стилі фентезі. Читачі впевнені, що будь-який із творів Акуніна вийде успішним, і з нетерпінням чекають на появу нових книг.

Читайте також: Макс Фрай: цитати з книг

Унікальна добірка новин від нашої редакції

Позначки:, , , , ,
close