Оголошення Полтава

Вважається, що кішки мають особливий зір. Їм приписують бачення потойбічного світу і чимало магічних властивостей. Щоб розвіяти всі сумніви, давайте детально зупинимося на цьому питанні і вивчимо, як бачать кішки наш світ, як сприймають людину і чи розрізняють кольори.

Особливості будови очей

Котячий зір відрізняється від ока людини будовою, кількістю колбочок і трубочок. Загалом, у людини та котів будова ока має й чимало єдиних рис. Верхнім шаром вважається рогівка — світлозаломлювальний бар’єр. Під ним міститься судинна оболонка, яка в передній частині створює райдужку та зіницю. Райдужка — це м’язове кільце, а зіниця вважається отвором у ній. За райдужкою розміщується мінеральна склоподібна лінза. Внутрішня оболонка представлена світлочутливою сітківкою, яка складається з клітин-паличок, що сприймають рух, а ще колбочок, які відповідають за сприйняття кольору. Із заднього боку до внутрішньої оболонки ока підходять нервові завершення. Усередині ока знаходиться прозора густувата рідина.

Тип зору у кішок бінокулярний, завдяки чому тварини зазвичай дають оцінку відстані до предмета. Розташування певного об’єкта вони визначають за допомогою різниці розташування картинки на сітківках лівого і правого очей. Однак будова котячих очей має такі особливості:

• рогівка в котячому оці більша і займає фактично кожен сантиметр поверхні відкритої частини;
• форма котячої зіниці витягнута; ця особливість пояснює можливість звуження та обмеження об’єму, який надходить світла;
• між сітківкою та судинною оболонкою розміщується тапетум (відбивна оболонка, схожа з риб’ячою лускою), за рахунок якого частина променів відбивається на сітківку;
• око кота не має сліпої зони, на цьому місці розміщений особливий диск із колбочками;
• паличок у ока набагато більше, за рахунок чого і пояснюється здатність тварини бачити в темряві.

Цікавою особливістю будови котячого ока вважається багаторазовість світлового відображення. Власне завдяки цьому очі кішок світяться в темряві, так само як і у варіантах, коли на тварин наводять, наприклад, ліхтарне світло. Однак хто б подумав, що коти при денному світлі бачать гірше. Пояснюється цей факт великою світлочутливістю. Щоб краще побачити об’єкт, кішка звужує зіниці, фокусуючись на певному предметі, при цьому вертикальна зіниця допомагає їй захищати очі від ультрафіолетових променів.

Картинки, одержувані кожним оком, зливаються в одну, але чіткість бачення на світлі гірша, ніж у темряві.

Сприйняття кольорів

Популярна думка про те, що кішки бачать світ у біло-чорному кольорі, не вважається істиною. Насправді вони можуть відрізняти деякі відтінки, хоча ступінь їхньої насиченості не така, якою її бачить людина. Якщо ми можемо відрізняти масу відтінків кольорів, то у кішок їх не дуже багато. При цьому фактично вони все менш насичені і, найімовірніше, навіть бляклі, оповиті туманним серпанком.

Вони добре розрізняють відтінки синього і зеленого кольору, бачать сірий і димчастий тони. Ці кольори невипадкові, завдяки фоторецепторам у кішок розвинене краще нічне бачення, тому червоні, яскраво-помаранчеві та жовті тони очі кішки не сприймають. Точніше, за рахунок меншої кількості колбочок фарби будуть наближатися до тонів, характерних для гострого нічного бачення. Наприклад, жовтий колір кіт бачитиме як зеленуватий із жовтим і сірим підтонами, однак при цьому колір буде теплим.

До палітри кольорового бачення тварини входить і фіолетовий колір. Його вихованець бачить не дуже спотвореним. Примітний той момент, що кішки краще сприймають кольори холодної температури. Але спектр розрізнюваних відтінків сильно залежить від ступеня освітленості, наприклад, при вечірньому світлі відтінки можуть здаватися іншими, тому тварина може плутати той самий помаранчевий з червоним.

Загалом, у кішок не три, а кілька видів фоторецепторних колбочок, що відповідають за кольоровий денний зір. Здебільшого вважають, що вони можуть відрізняти до 25 відтінків сірого кольору, але з кольоровою палітрою справи йдуть гірше, ніж з нейтральною. Ця градація пояснюється кількістю колбочок, які відповідають за сприйняття певного кольору.

За будь-який колір, який бачить тварина, відповідає власна група клітин.

Відсоткове відношення кожного класу колбочок відрізняється від людського. Завдяки цьому різна світлочутливість до важливих частин сонячного спектра. Однак за рахунок наявності тапетума, ускладнюється активність при денному або штучному освітленні. Причому сам тапетум не випускає світлові частинки, він лише відбиває ті, що є.

Загалом, крім сірого кольору, кішка бачить 6 ключових кольорів (синій, білий, жовтуватий, зелений, фіолетовий, чорний), причому найчіткіше з них вони сприймають синій і фіолетовий. Червоний, коричневий у них зливаються в один колір, який має сірувату домішку. Бачать вони його так, наче в графічному редакторі йому зменшили ступінь яскравості, вичавивши з нього колір на користь нейтральних фарб.

Як вони бачать у темряві?

Часто можна почути фразу, що кішки прекрасно бачать у непроглядній темряві. Це твердження невірне: для зорового сприйняття навколишніх предметів вночі котячим очам необхідний хоча б невеликий потік світла. Їхня гострота зору набагато краща, порівняно з людиною, але також більша частина орієнтації в просторі пояснюється чутливістю вібрісс, що дають інформацію за рахунок коливань повітря. Примітний той момент, що кішка відчуває найменшу вібрацію, що йде від мишачих лап. Щоб зрозуміти, в який бік побігла здобич, їй абсолютно не потрібно бачити у багато разів краще за людину. Досить ледь доторкнутися до землі вібрисами.

Якщо ж порівнювати зір у темряві людини і кішки, то виграш становитиме 6:1 на користь тварини або навіть більше через велику концентрацію фоторецепторів. У сутінках зіниці тварини розширюються, що дає можливість сприймати найменші частинки світла. За співвідношенням із тілом очі тварин дуже великі, тому кішок іноді називають найокаженішими домашніми тваринами. У темряві зіниці здаються бездонними, відбувається поглинання світла та його відбиття від тапетума, після цього він повертається до нервових завершень.

При цьому людині здається, що очі кота світяться. У темряві зіниці розширені, що необхідно для більшого поглинання світла.

Сектор огляду

Через будову очей провести кішку фактично не можна. Ще пару секунд вона могла ніжитися на сонці, а через якусь мить здатна різко підстрибнути і зловити здобич. Пояснюється спритність кутом зору, який набагато більший порівняно з людиною. Власне за рахунок нього тварина може бачити те, що діється навколо. Форма зіниці у кішок може змінюватися, що залежить від сили потоку світла. Вражаюче, що вона здатна змінювати ширину.

Сприймає світ тварина двома очима, зважаючи на її особливу будову, кішка дуже легко може рухати ними відносно зорової осі. Кожне її око бачить 45% картинки. Рогівка вирізняється опуклістю, через що охоплення досягає 200 градусів проти 180 в очей людини. Форми вертикальних зіниць можуть змінюватися фактично дуже швидко, що відбувається під впливом зовнішніх подразників, тому зіниця може бути не тільки круглою, а й навіть щілиноподібною. Широта кутового зору в котів більша, ніж у людини.

Вчинення рухів очима шляхом зміни зорової осі — особливість, що пояснює причину, через яку спляча тварина може миттєво зловити мишу, яка пробігає повз. Приблизно з такою ж легкістю кішки спостерігають за мухами та іншими літаючими комахами.

Розмір має велике значення

Щодо розмірів об’єктів, які бачить кішка, існують суперечливі думки. Хтось упевнений, що об’ємні предмети, розміщені поблизу, кішка бачить погано. При цьому підкреслюється, що якщо об’єкт нерухомий, зір ще гірший. Але тут можна і заперечити: кішка без остраху стрибає на коробки, шафи і навіть людину, спритно по ній піднімаючись. Якби вона бачила лише силуети і форми, навряд чи б могла переміщатися з великою легкістю і грацією.

Найімовірніше, заводчики, які обожнюють котів, неодноразово бачили, що кицьки більше реагують на рух. Посадивши тварину перед собою, людина моргала, і кіт одразу ж ловив цей рух, не звертаючи уваги на те, що людські очі були досить близько до очей вихованця. Можна було б сказати, що тварина реагує на потік повітря більше, ніж на очі. Але, якщо не підморгувати, а дивитися очима вправо-вліво, потоків повітря немає, але кіт у той момент відзначає рух; те, що відбувається, — буквально перед його очима. Він при цьому не відсувається назад, не мружиться, не намагається сфокусуватися, а це означає, проблем із зором у нього немає. Він миттєво помічає рух: про що говорять палаючі мисливські очі.

Можна сперечатися і з думкою, що тварини погано сприймають різні предмети на екрані монітора або смартфона. Якщо виконати моніторинг за вихованцями, які довго розглядають те, що відбувається на записі, то він доводить: вони можуть впізнавати на екранах власних власників і з цікавістю спостерігають за рухами інших тварин. Відомий випадок, коли кішка, яка сумує за померлим господарем, довго дивилася запис на смартфоні, де він був зображений. Її очі фокусувалися власне на ньому, вона терлася мордою об екран і муркотіла.

Щодо органів чуття, то, безсумнівно, вони додають точності світосприйняттю, тож допомагають визначитися з розмірами. При цьому вуса дають чітку інформацію про розташування, ступінь віддаленості та розміри різних об’єктів. Укупі з ними зір вважається механізмом виживання, що підвищує мисливські інстинкти.

Кішка прекрасно бачить об’єкти, віддалені від неї, однак у міру віддаленості їхні форми потроху розмиваються.

Сприйняття світу

Найімовірніше, заводчики кішок стикалися з тим, що їхніх улюбленців доводилося буквально вмочати в їжу, яка розташовувалася у тварин перед носом. І тут справа не в несприятливому нюху, скільки в специфіці зору. Кішки можуть не бачити чітко предмети, які розміщені перед носом. Особи бувають далекозорими, чітко розрізняють об’єкти, які розміщені від них у діапазоні від 70 см до шести метрів. Ця відстань дає можливість розрахувати довжину, висоту і силу стрибка. Але, якщо простежити за поведінкою деяких особин, можна зрозуміти, що вони з радістю і максимальною точністю потрапляють лапою на власну “здобич”, граючись із планшетним комп’ютером. Якщо врахувати, що він знаходиться поруч, розмір об’єкта невеликий, а від екрану виходить яскраве світло, це говорить і про те, що не всі особини далекозорі.

Ігри для котів дають змогу провести безліч експериментів, які показують, що вихованці реагують на різні рухомі об’єкти по-різному.

Суперечлива і думка про те, якою бачить кішка людину. Здебільшого вважають, що тварина бачить господаря нечітко, але вона не фокусує погляд, не придивляється до нього або інших об’єктів, як це роблять слабозорі люди, не відсторонюється назад, як далекозорі. Тварина досить упевнено рухається, їй невластива незграбність, коли поруч хазяїн або якісь великі предмети. Кіт гранично точно розраховує точність стрибка, перебуваючи на підвіконні. Він може без особливих проблем зістрибнути у кватирку, не зачепивши горщиків з квітами, розміщених поруч. Навряд чи б таке йому виходило, якби він бачив лише нечіткі форми предметів і покладався тільки на свої вібриси. Безсумнівно, можливості обертання очей допомагають у швидкій орієнтації, але фокусування теж важливе.

Що стосується приписування кішкам магічних властивостей або так званого шостого почуття у ставленні до людини і навколишнього світу, то воно пояснюється наявністю вібрис, розташованих на щоках, над очима, а ще на лапах. Безпосередньо вони дають тварині інформацію про небезпеку, але ніяк не дію потойбічних сил або особливого магічного погляду.

Ні великий розмір очей, ні їхня будова жодним чином не впливають на можливості кота заглядати в інші світи. Коти не бачать потойбічного світу, ні померлих людей, ні привидів. Нас же вони бачать на порядок гірше, але загалом їхній денний зір не дуже поганий.