Оголошення Полтава

Епітет – це… Визначення епітету. Якими бувають епітети? Як відрізнити епітет від опису? Якими частинами мови може бути виражені епітети? Приклади епітетів в усній народній творчості та в літературі.

Епітет – це образне, художнє визначення. Епітет виразно описує ознаку предмета, його якість чи властивість.

Епітети. Приклади:

• Тріскучий  мороз 
• Жадібний  погляд 
• Чудовий геній
• Крилаті гойдалки
• Гіркі  сльози 
• Золоте  листя

Завдання епітету – створити яскравий образ. Найчастіше як епітети використовують прикметники («біла зима»). Але епітетом може бути і прислівник («гаряче сперечатися»), і іменник («собака Калин-цар»), і числівник («перший учень»), і причастя, і дієприслівник («коли весняний, перший грім, ніби веселячись і граючи, гуркотить у небі блакитному»). Епітет – один з різновидів тропів, художніх засобів мовлення. Назва походить від грецького слова έπίθετος – доданий.

Епітет не просто вказує на певну якість, а емоційно та образно характеризує предмет, явище, людину чи будь-який інший об’єкт. Тому не варто плутати епітети з описами.

Наприклад, у виразі «сивий старий» слово «сивий» – це описове прикметник. А у вірші Тургенєва “ранок туманний, ранок сивий” – вже епітет.

Слід також відрізняти епітет метафори.

Метафора – це приховане порівняння, перенесення властивостей одного предмета на інший. Приклади метафори: «говірка хвиль», «море радості». При цьому епітети можуть бути складовою метафори.  Наприклад, Володимир Маяковський порівнює свої вірші зі зброєю та використовує епітети, щоб розкрити цю метафору: Парадом розгорнувши моїх сторінок війська, я проходжу по рядковому фронту. Вірші стоять свинцево-важко, готові і до смерті і до безсмертної слави.

Види епітетів

В українській мові виділяють різні види епітетів. Загальномовні епітети – це прийнята норма.

• «Трунова тиша»,
• «ніжний вітерець»,
• «м’який голос».

Народно-поетичні епітети сягають корінням в усний фольклор, в казки та билини.

Найчастіше це теж стійкі вирази:

1. «добрий молодець»,
2. «червона дівчина».

Постійний епітет нерозривно пов’язані з обумовленим словом, створюючи стійке вираз. Наприклад, «клишоногий ведмедик» або «залізний кінь».

Індивідуально-авторські епітети вигадані конкретною людиною, що використовуються ситуативно. Наприклад, “мармеладний настрій” (А.П. Чехов). Також епітети можна ділити на оціночні, описові та емоційні. Оціночний епітет – «чудовий вечір». Описовий епітет – «золота осінь». Емоційний епітет – «похмура пора». Епітети також поділяються на прості та складні. Прості епітети виражені одним словом («вітрило самотнє»), складні епітети – словосполученням («берег, милий для мене»).

Приклади епітетів в українській мові

• Червоне сонечко
• тридев’яте царство
• Чисте поле
• Могутній дуб
• Білокам’яна Одесса
• Туманний Альбіон
• Дикий захід

Приклади епітетів у літературі

• Ось парк з пустельними узліссями,
• Де сонних трав сумні брижі,
• Де пізно ввечері з жабами
• Перегукуватися любить бугай.
• Ось будинок, старовинний і нефарбований,
• В ньому ніби плаває туман,
• У ньому зали прикрашені лункі
• Зображенням пейзан.

1. Ніч була свіжа та нерухомо-світла (Л. Толстой)
2. Навколо трава так весело цвіла (І. Тургенєв)
3. Мій край, задумливий і ніжний (С. Єсенін)
4. Опівночі зійшла непроглядна темінь (Н. Гумільов)
5. У блюдечках – окулярах рятувальних кіл (В. Маяковський)
6. О, спокій мій багатотижневий (А. Ахматова)
7. Шаркаючою кавалерійською ходою (М. Булгаков)

Приклади епітетів у піснях

• Як я люблю глибину твоїх лагідних очей (В. Агатов)
• Крилаті гойдалки (Ю. Ентін)
• Чумачеча весна (О. Потапенко)